Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
народжений — [наро/джеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
народжений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
народжений — на, не, Св. Той, хто появився на світ внаслідок родів … Словник лемківскої говірки
викидень — дня, ч. 1) Передчасне припинення вагітності; аборт. •• Зви/чний ви/кидень повторний розвиток мимовільного аборту при наступаючих одна за одною вагітностях. 2) Недоношений плід, народжений унаслідок перерваної вагітності … Український тлумачний словник
єдиноутробний — а, е, книжн. Народжений тією ж матір ю; рідний тільки по матері (про дітей). || розм. Який народився від тієї самої матері й від того самого батька; рідний … Український тлумачний словник
народженець — нця, ч., розм. Те саме, що народжений 2) … Український тлумачний словник
незаконнонароджений — а, е, розм. 1) Народжений від батьків, що не перебувають у юридично оформленому шлюбі; позашлюбний. 2) перен. Що виник усупереч існуючим правилам, звичайному порядку … Український тлумачний словник
позашлюбний — а, е. 1) Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом. •• Позашлю/бний зв язо/к сексуальні стосунки, в які без примусу вступають люди, що не одружені між собою. 2) Не пов язаний з паруванням … Український тлумачний словник
прижитний — а, е. Народжений поза шлюбом … Український тлумачний словник
приплід — ло/ду, ч. 1) Приріст потомства у тварин, які мають господарче значення. 2) Молодняк, народжений твариною (тваринами); потомство. || Те саме, що виводок … Український тлумачний словник
